1977-1987роки

1978 р. –  директором школи-інтернату призначено Шилова Бориса Пилиповича.

За цей час зі школи випущено- 259 учнів, створено методичний кабінет, проведено реконструкцію шкільної бібліотеки, їдальні, збудована теплиця на 150 м, розпочалося спорудження першого  в місті шкільног спортивного комплексу. Турбуючись про здоров’я дітей, директор школи разом з учнями та вчителем фізичної культури   брав участь у спорудженні першого в місті шкільного спортивного комплексу.

 

 

 

 

 

У 1979 році за ініціативою директора школи почав працювати  КІД (клуб інтернаціональної дружби), який очолювала вчитель англійської мови Дьомкіна Антоніна Андріївна. Ось як згадує ці роки Антоніна Андріївна: «Мы с кидовцами вели обширную переписку с детьми из союзних республик, обменивались сувенирами. А какие изумительные, костюмированные празники мы устраивали. Многие костюмы я шила сама. Один раз в нашем празднике интернациональной дружбы участвоволо 45 детей,все были в костюмах…»

У цей період велика роль відводилась військово – патріотичному вихованню учнів. Допомогу педагогам надавали шефи-працівники Глухівського коноплезаводу, особливо секретар партійної організації, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, США  та Югославії  – Микола Іванович Жужома.

На прохання педагогічного колективу школи Постановою Ради Міністрів Української РСР №325 від 14 червня 1982 рок восьмирічній школі-інтернату було присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу – Миколи Івановича Жужоми
А у травні 1984 року, за ініціативою директора школи Шилова, був відкритий шкільний музей М.І. Жужоми, який функціонує і сьогодні та є центром військово-патріотичного виховання учнівської молоді.

 

 

 

Велика увага приділялася розвитку художнього та естетичного виховання учнів. На базі школи-інтернату розпочала  працювати філія міської музичної школи. Був створений хор педагогічних працівників, який брав участь в оглядах художньої самодіяльності.