Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!
Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.
Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка
І не зросте із нього ковила
Лиш так змагаймо океани зла…
Не раз ми стверджуємо, що світ, в якому живемо — жорстокий і несправедливий, що навколо повно негараздів і годі добитись від когось співчуття в найважчі хвилини. Цей світ робимо ми самі і в такому разі не маємо права скаржитись. Кожен може зробити щось добре, хай навіть дрібку, це змусить інших задуматись і зробити те саме. Дарувати тепло і любов так просто. І підтвердженням цього є ось такі листи на адресу школи:
« Шановна Любов Олександрівна, прийміть від мене подяку, від щирого серця за те, що Ви і Ваш колектив правильно виховуєте своїх вихованців. Ви їх навчаєте творити добро, а це найголовніше в нашому житті.
22 травня 2015 року мене виписали із лікарні, лікували радикуліт, а рентген показав тріщину в хребті, а це невиліковно і мене відправили до дому. Я з пакетом речей майже не на в колішках поповзла з лікарні, поміж мене проходили дорослі, їхали на машинах, бачили як мені важно йти і тільки дві дівчинки підбігли до мене і запропонували свою допомогу. Вони дивилися на мене оченятами ангелів,і казали мені, вам дуже важно йти, а вони хочуть допомогти. Взяли в мене пакет і довели мене до мого будинку. Я дізналася, що ці дівчатка навчаються в школі-інтернаті. Їх звати Олеся і Христина.
Любов Олександрівна, це ж так прекрасно, коли в лиху годину тобі допомагають. Ви і Ваш колектив можете гордитися своїми вихованцями, і своєю працею, ви на правильній стежині. Дуже дякую дівчаткам, Вам, як директору, і вашому колективу моє шанування».
Ніна Григорівна Лузан.
Приємно, що діти, прізвищ яких не вказала авторка листа, мають добрі і чисті серця. В цьому велика заслуга в першу чергу батьків та вчителів які виховали небайдужих людей. І хоча, вчинок зовсім не героїчний, а здавалося б буденний, для цієї жінки він став знаковим.
Один гарний вчинок не зможе змінити світ на краще. Проте, якщо всім об’єднатися і творити добро разом, і не тільки в один день, то ми однозначно покращимо наше життя.