Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років.
У Глухівській загальноосвітній школі-інтернаті І –ІІІ ступенів імені М. І. Жужоми вихователями проведено тематичні виховні години, які були спрямовані на донесення до школярів масштабів жорстокості, з якою винищували український народ, виховання особистої стурбованості кожного за події тих років : «Схилимо голови в скорботі…» (1 клас, вихователь Васіна О.М.), «Так знищували твій народ» (вихователі Морозова Н.В. та Миськова Н.І.), «Голодомор 1932 -1933 років» ( 4-А клас, Абдуллаєва К.І.), «То був страшний, нависний голод» (4-А клас, Юрченко О.М.), «Голодомор – трагедія українського народу» (3 клас, Маринченко Г.В.), «У пам’ять про скорботний тридцять третій. Голод 1932-1933 років» (2 клас, Горенко Н.О.).
Школярі перегорнули сумні сторінки історії України, на яких кривавим і чорним вписані слова «голод», «голодомор», хвилиною мовчання вшанували пам’ять померлих 1932-1933 років; сприймали чужу біду, чужий біль як свої власні. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку. Від озвучених та проілюстрованих фактів у багатьох школярів та вихователів на очах з’являлися сльози.