Соціальний педагог


dsc_1320Дзекелева Світлана Миколаївна соціальний педагог

Стаж роботи в закладі:  5років

Проблема над якою працюю: «Формування соціальної компетентності  учнів в умовах інтернатного закладу».

 

 

 

 

 

7 порад учню:

11396849

 

iПорада перша і найтяжча.

Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу.

Пам’ятайте, що успіх – це насамперед праця.

Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху

досить бути вродливим чи багатим.

 

 

iПорада друга – про любов.

Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують.

Хочеш, щоб тебе любили люди – полюби їх сам.

Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні,

нетерпимі до чужих думок люди?

То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

 

 

iПорада третя – особлива.

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі.

Запам’ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

 

 

iПорада четверта – про найдорожче

Полюби себе насамперед сам.

Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало.

Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими отрутами.

 

 

 

iПорада п’ята – пріоритетна.

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках.

Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо

вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах

ніколи не завадить. Хтозна, можливо, саме там чекає на тебе

успіх, сидить собі та чекає, коли ж ти його віднайдеш.

 

 

iПорада шоста – навчайся!

Навчайся все своє життя.

Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш.

Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!),

чудово, якщо ти можеш відрізнити комп’ютерний вірус від вірусу

грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях у цегляну стіну.

 

 

iПорада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш

свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди,

пора уже щось зробити своїми руками.

 

 

12

Поради вчителю у роботі з дітьми девіантної поведінки

 

  • Будьте привітними з дітьми;
  • Цікавтесь їх думкою, дайте їм відчути себе прийнятими;
  • Намагайтесь попередити виникнення конфлікту;
  • Дозволяйте їм помилятись і вчитись на власних помилках;
  • Будьте з ними відкритими у спілкуванні, не намагайтесь їх обманювати, щось від них приховувати;
  • Станьте їм другом, порадником, готовим в будь-який час їх вислухати;
  • Завжди давайте їм ще один шанс;
  • Знаходьте час для спілкування з ними, вислуховуйте їх, розділяйте з ними радість та переживання;
  • Не намагайтесь нав’язувати власну думку;
  • Дайте їм відчути відповідальність;
  • Допоможіть їм повірити у себе

porada

 

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Захистіть свою дитину від комп’ютерної небезпеки»

  1. Починати знайомство з комп’ютером треба дуже обережно: перші сеанси за комп’ютером не повинні перевищувати 20 хвилин, для дітей 6-7 років – 15 хвилин, для підлітків (12-15 років) – півгодини. Кожен місяць можна продовжувати на 5-10 хвилин, доводячи до 1,5- 2 годин на день.
  2. Цікавтесь іграми , в які грають ваші діти. Якщо ви не можете заборонити синові и донці грати, то контролювати мусите. Величезний вибір квестів, гонок і розвиваючих програм дозволить повністю виключити з «меню» дітей криваві стріляли типу екшн. Якщо дитина соромиться при Вас запустити яку-небудь гру, вимикає комп’ютер при вашому наближенні – необхідно терміново відфільтрувати вміст комп’ютера.
  3. Час від часу (що частіше, то краще) перевіряйте, на які сайти заходить ваша дитина, якою інформацією цікавиться. Навіть на найбезневинніших, здавалося б, інтернет – ресурси на дитину чатують безліч небезпек. Наприклад, у «рекламному вікні» може з’явитися фотографія оголеного тіла або ще більше відвертої сцени. Батькам кібер – дитини варто заздалегідь розповісти їй про те, з чим можна зіштовхнутися у Всесвітньому павутинні. Ознайомте її з правилами безпеки у віртуальному світі. Якщо дитина користується Інтернетом сама, слід подумати про вибір програм фільтрації.
  4. Категорично забороняйте дитині публікувати в Інтернеті й повідомляти будь – кому свою адресу, домашній телефон, номер мобільного, вік, справжнє прізвище, ім’я й посилати незнайомцям свої фотографії. Краще хай вона буде в Мережі Карлсоном, Мумій – Тролем, ким завгодно! Підтримуйте цей образ , поки дитина перебуває в Інтернеті, але не забувайте виходити з нього, вимикаючи комп’ютер. Контролюйте комп’ютерне спілкування дитини.
  5. Ніщо не вабить так дітей, як віртуальна реальність! Тому спробуйте укласти з дитиною договір, який можна повісити на помітному місці біля комп’ютером . У договорі (в жартівливій формі) дитина мусить пообіцяти, що користуватиметься комп’ютером тільки після уроків і не більше, наприклад, двох годин на день.
  6. Стежте, що дитина, окрім комп’ютера, мала інші захоплення: відвідувала гуртки та спортивні секції. Намагайтесь знаходити час для спільних прогулянок та розваг. Близьке й довірливе спілкування батьків з дітьми – найліпший захист від усіляких неприємностей.

 

ЯК ПОКРАЩИТИ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ

 

  • Прислухайтесь до думки Вашої дитини. Поважайте її, пам’ятайте, що Ваша дитина – особистість. Повноцінне спілкування для неї важливе;
  • ПАМ’ЯТАЙТЕ: що якісна розмова триває не менше 10 хвилин. Розпитуйте про важливі для неї речі (переживання, конфлікти, настрої, почуття, емоції);
  • Глибоке довірливе спілкування – це свідомий  обмін інформацією та емоціями. Співпереживайте дитині. Розказуйте їй про свої емоції та думки;
  • Виконуйте свої обіцянки. Обіцяли допомогти – ДОПОМОЖІТЬ, обіцяли вислухати – ВИСЛУХАЙТЕ, обіцяли погратись разом – ПОГРАЙТЕСЬ;
  • Запорука взаєморозуміння у спілкуванні – доступність. Говоріть із дитиною зрозумілою для неї мовою;
  • Проявляйте несподівані та приємні знаки уваги до своєї дитини;
  • ПАМ’ЯТАЙТЕ, що Ваша любов та турботу важливо засвідчувати і на словах, і на ділі.

ДИТИНСТВО БЕЗ НАСИЛЬСТВА!

  • Подайте дітям приклад хорошої поведінки.

Діти вчаться, наслідують поведінку дорослих. Ваша поведінка – це приклад для наслідування.

  • Змінюйте оточення а не дитину.

Краще тримати цінні, крихти та небезпечні предмети у недоступних для дітей , аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість

  • Висловлюйте свої бажання позитивно.

Кажіть дітям , чого ви від них очікуєте, замість того, чого Не бажаєте.

  • Висувайте реальні вимоги.

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимого віку дитини, ситуації, в якій вона опинилась. Ви Маєте бути більш терпимими до маленьких  дітей.

  • Не надавайте великого значення заохоченням та покаранням.

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісів у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.

  • Обирайте виховання без побиття та крику.

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити з більшою силою, щоб досягти бажаного результату.

  • Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

Не сперечайтесь з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай самі вирішують, у що вдягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

  • Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина,

Цікавтесь тим, що вона робить і відчуває. І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.